а ось тут моя друга розмальовка)

піду виберу олівці

але так хочеться не розтирати крупинки, а залити фрагменти Любов‘ю… суцільною, яскравою, насиченою, ніжною та абсолютною…

іду до вміння маніфестації

будую світ)

надіслала одну розмальовку Юлі

і от подумалося: а діти…?…… для них же ж гарно – це так, як хочеться, а в нас уже не так…

Гармонізуємося!

Я знову готова була витерти і це все… Але натрапила на слова, які кажуть, що вести щоденник – дуже корисно)  я трохи інша.. і хочу ще більше піднятися… Хочу ПЕРЕЙТИ, разовм зі всіма тепер

а ось моя перша розмальована мандала))

Повернулася.

Цей фільм… Стискає в горлі і знизу повіки мокріють . Чому люди руйнують усе?  Природа така гармонічна. Ейва – вона підтримує рівновагу, але Вона зступається, коли переходять межі дозволеного. Чому за банку пива люди продаються? Вони здеруть фарбу, а самі знищили тисячолітній устрій, дім… вбили, втрутилися!!! ЧОму???!!!!!!!!!!!!!!!! чому люди не розуміють, що все не так є!! Бо воно не так, зовсім.. оцей чудний зв‘язок зі всім, ікрани… такі красиві, могутні, віддані і такі залежні від свого господаря. Вони любитимуть і служитимуть, якщо ПОЧУЮТЬ… Навчитися чути…

першого разу мені сподобалося аж ніяк не менше. Але тепер оці ДУхи Ейви літали перед носом,  вода, пороршинки падали на руки… Це неймовірний фільм. Я вдячна людям, які постаралися, щоб ми його побачили,  бо світ є такий. Нам тільки варто це зрозуміти і відродити його. Він допоможе. Я знаю

Є дуже багато мислень.. Та я, мабуть, не зможу розповісти

знову  розривають почуття

останні два тижні я можу сказати, що непогано ( про частоту) контактую з Дядьою Ігорем)

усе почалося з нашої машинки

завітали холоди, гарячі, скрипучі, красиві… я мрію про таку зиму, мрію жити в ній далі, вона така, яка є у моїй свідомості

біля тридцяти було зранку в понеділок і Шкідлива вперлася на місці)

після пар я бігла  чомусь чере Сотку і мене злапав Дядя Ігор )  вгости капучіно і сказав, що відсапаю )))))))))))))

Ми з тотьою Люсьою  посиділи , трішки поговорили. Я уточнила про Хроніки Перла. Хочу начитати

А потім ми поїхали з Ігорем ще десь по справах і за зарядом для акумулятора):  мууузика така гарна грала. І він розповів стільки всього… про Експеримент. Про його міркування, про Львівське товариство Реріха,  про вібрації, про Інших, Ліз БУрбо, астрологію, душу, Фройда, маму, Олега Гадецького

хотілося все це записати собі у пам‘яті, бо це так захоплююче, все набирає змісту, життя робиться не тим, що ми звикли в ньому бачити

Напередодні Він надіслав мені книжечку Руки Світла, яку я з нетерпінням хочу почати.

А коли була Юлічка ми їздили в гори)) а ще, коли вона навідалася до Ігоря за “флешкою” , він поділився лекціями О.Гадецького, які просто відкриваються очі

Дядя Ігор каже, що це лише початок (мені це так сподобалося) . О.Г. узагальнив усе, що пише у численних книгах зараз, виділив те важилве, основне, що ми МАЄМО знати.

Мама тяжко сприйняла уже перший тренінг, але поволі ми просуваємося))  я вірю, що має щось змінитися)) і вона буде щасливою-щасливою )))

зараз біжу на Аватар три-де

є що сказати

за цей час відбулося багацько того, що я хотіла сказати тут.

Але, як завше, дурна звичка відкласти на потім посунула це все у недосяжний ящик

сподіваюся, що я доберуся до його картотеки

якщо це буде хтось читати

НЕ ВІДКЛАДАЙТЕ НІКОЛИ НІЧОГО, НАВІТЬ НАЙДРІБНІШОГО, НА ПІЗНІШЕ!!!!!! НЕ РОБІТЬ ЦЬОГО

бо якщо прийшло до думки, отже, воно стоїть на порозі

його потрібно пустити, а тоді й душі легше, бо нічого її не турбує за дверима

Нова, бо сьогодні, не плануючи, не задумуючи, не кажучи, обножичилася )) каре) довше

дуже приємна дівчкинка підстригла мене)) з нею було зовсім не страшно. І було відчуття, що так буде добре. Так має бути .      .         .

Хочу вірити, що пускаю в серце свіже, інше, те, чого завжди хотіла думка

25 грудня відмовився служити комп‘ютер, дядя Ігор під‘їхав, а дорогою він розказував про все на світі. І я йому вірю. Щиро вірю, бо не можу подумати, що він може бути не правий

“Смішно думати, що ми одні у світі. Кожну планету заселяють істоти, які можуть бути невидимими оку, але це цілком імовірно можуть бути комки енергії, котрі володіють розумом, можливо, вищим, на цілком іншому рівні, ніж маємо ми..”

а ще казав про істину. Про неіснування абсолютної істини.  Точніше, істину кожного. Та про її непостійність, мінливість

І не терба докопуватися до всього дуже-дуже. З одного боку – це виробляє наполегливість, працьовитість, а з другого боку – повинен існувати здоровий пофігізм)))))))

яка ж це правда!!!! )))

порадив Аватар)) в ньому те, про що каже дядя Ігор: гармонія, ЖИТТЯ, розуміння, радість, віра

а потім ми пішли на штрудель з чаєм))

я люблю цих людей

в них – моя істина

моє життя

вони ті, до кого я росту

хочу вирости

Спершу поприбирала, потім.. хе-х… уже й не пам‘ятаю )))

до мене цього року Миколайко такий

щедрий прийшов!)!)!)!)!)!)!) Я вже й не пам‘ятаю, коли він так двигав

так радісно ))) я так люблю подарунки”!

словом, притащив усі книжки, які я  нашкрябала, ще й більше (+ У Дзеркалі, У Загадці)

і відписав)).. вперше…

люблю, люблю, люблю, люблю….!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!

на жаль, саме в такі моменти помічаєш, як мало цікавишся дорогими людьми

красивенна зима!!!! сніг, мороз, скрип, іскріння,  снігові льодинки у світлі ліхтарів…    це свято

рівно два тижні тому вирушили ми з Христею і Марічкою до Києва на Джаз-фест )) Phasa 10, спати, ранок.

Зустріла і Даря, і Юля)) Ми розбіглися з наміром зустрітися пообіді.

Ми пішли з Юльою до неї, через парк.. великий, старий. Осінній. А потім чкурнули Пішли через Хрещатик до антикварного салону на виставку, архітектурну. Фігури збережені просто неймовірно. Ніколи б не сказала, що їм по півстоліття…

Потім на Володимирську гірку, понад Дніпром. Купа жовто-салатового листя, купа кольорів, прекрасна погода. Казково……………….

Потім на Контрактовій посиділи трохи, квасу попили ))

Там щось планувалося. Колонки, прилади, молодь, цікава така, частенько проходили повз студенти з чимсь художнім, з музінструментами… Мене це спокушає. Це просто вириває душу з тіла і жене її за ними, туди, де я не була, але де часто заглядають думки

Але це вже інше:)

Потім на Андріївський. Ех, багацько там всякого цікавого. Може, я таки візьмуся за шапочку))

Зійшли на східці біля Лисої гори. Трохи помовчали.

Тоді на Петрівку, зайцем на тролейбусі)) А там вже час було назад. Біля входу в М.Хрещатик Христину зустріла, з батьками) несподівано. Молодчина вона. Що б не казали.

З Дарьою і Христею пішли на каву в Глобус, Марічку чекати. Щось вона знову запізнювалась. А там……

А там і в Жовтневий) Дудко, Вночі…..

Звук казковий, було файно, дуже файно. Хоча в нас “тепліше” 

Ми вдвох ледь встигли на останню електричку, а потім чуть не пропустили поїзд))) Ото, пусти в люди.. ))) Трохи говорили, а зранку час розтягнувся, як залізничне полотно…..

Зараз не віриться, що то було зі мною.. Взагалі таке враження, що то були мої очі, але, мабуть, не душа…

А все ж..

То шматок не з мого життя

Це те, чим я могла бути

що могло бути мною

чи                              зі мною

Я  хочу того життя

відчуття, що це Я

що роблю Я, а не зі мною

що це МОЄ сьогодні

“…… значить…..досить………”

початок.. чому? бо, мабуть, багатьом хочеться, щоб все бодай починалося світлим, приємним, м‘яким та пухким

сьогодні випав сніг!!!”"!!! перший”!!!!!

хоч тарабанив дощ, однак зараз усе біле)))

це тепло… тЕпло душі………..

сьогодні я трохи попсихувала.. запізнювалася на мікробіологію, страшенно запереживала, що не буду пущена на пару..  буду вчитися контролювати ОЦІ свої емоції.. бо пахне еґоїзмом

я хочу мати більше співчуття до інших – не лише до горя, а й до радості

треба розфіксуватися, стати вітром

вітром…………………

настрій гарячого чаю, каміну та книжки

*продовжую марити фортепіано й танцями.. . .   .*

Аааааа!!!!!!!!!!!!!!!!!!! ))))

я не думала, що дядя Ігор так думає

він, мабуть, не знає, як мені це потрібно .. його думка.. така думка

але переді мною тепер виразна цвяшка: як мені справді бути такою

може, я просто не розумію цього

може, він бачить те, що було, або десь сховано-сховано

бо я не відчуваю себе зараз на хорошу людину.. аж зовсім

але я хочу бути достойною

хочу, щоб я була ПРОСТО

не для чогось, для обставин

хочу бути справжньою

я буду над цим працювати)) бо, щоб заслужити таку думку, треба.. треба заслужити:)))

зашкарубле треба якось віддерти -і, щоб залишилось оте, свіже, приємне і добре

працюємо ))

Змінююсь!!!!!!!

Змінююсь!!!

Змінююсь!!

І стаю  теплою

                             

             :)